Forschung & Lehre

Bücher

• Polska i Ukraina: wspólna historia, asymetryczna pamięć. Berlin – Warszawa: Centrum Badań Historycznych Polskiej Akademii Nauk w Berlinie, 2023. 94 s.
• Польща та Україна: переплетена історія, асиметрична памʼять. Харків: Права людини, 2023. 128 с.
• Dnipro. An Entangled History of a European City. Boston: Моscow: Academic Studies Press, 2022. 374 pp.
• Polen und Ukraine. Verflochtene Geschichte, geteilte Erinnerung in Europa. Berlin: Forum Transregionale Studien, 2022. 118 s.
• Polen und Ukraine. Entangled Histories. Assymetric Memories. Berlin: Forum Transregionale Studien, 2020. 83 pp.
• Історії для домашнього вжитку. Есеї про польсько-російсько-український трикутник памʼяті. Київ: Критика, 2013. 344 с.
• Історії істориків. Обличчя й образи української історіографії ХХ століття. Київ: Критика, 2011. 245 с.
• Упражнения с историей по-украински. Москва: О. Г. И. – Полит. pу – Мемориал, 2010. 215 с.
• Між «Центральною Європою» та «Русским миром»: Сучасна Україна у просторі міжнародних інтелектуальних дискусій. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 2009. 160 с.
• Наука у вигнаннi: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919–1939). Харків: Харківське Історико-Філологічне Товариство, 2008. 256 с.
• Володимир Пархоменко – дослідник ранньої історії Русі. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, 2003. 78 с.

Herausgegebene Bücher

• Вікторія Колосова, Київський щоденник. 1940–1945. Ред. Олеся Лазаренко, Андрій Портнов. Харків: Права людини, 2021. 236 с.
• Histoire partagée, mémoires divisées. Ukraine, Russie, Pologne. Dir. Korine Amacher, Eric Anouble, Andrii Portnov. Lausanne: Editions Antipodes. 435 pp.
• Official History in Eastern Europe. Ed. by Korine Amacher, Andrii Portnov, Viktoriia Serhiienko. Osnabrück: Fibre Verlag. 362 pp.

Aufsätze, Buchkapitel

• Am Rande des Abgrunds. Der Holodomor 1932-33 und was wir noch nicht darüber wissen, in: Die Ukraine in Europa. Traum und Trauma einer Nation, Hgs. Franziska Davies. Darmstadt: Wissenschsftliche Buchgesellschaft, 2023, s. 186–192.
• Dnipro: Einige Überlegungen zum Versuch, eine Stadtbiographie zu schreiben, in: Ab Imperio, 2023, Nr. 1, S. 139–144.
• Kozakevych, Bozhena Modernisierung und Sowjetisierung Die Sowjetmacht und die Juden in Berdyčiv. In: Osteuropa 12/2023, S. 127–148.
• Kozakevych, Bozhena „Ukraine-Lehre. Ein Erfahrungsbericht“. In: Pol-Int, 16.11.2023
• Kozakevych, Bozhena Keynote "In der Fremde - Migration und Exil gestern und heute" auf dem "PARATAXE Symposium XII: Fluchtpunkt Berlin - osteuropäische Literaturen unter Druck". Berlin
• Russland und die Ukraine in einer Zeit des Krieges verstehen, in: Asteion, 2022, Bd. 97, S. 43–52 (auf Japanisch).
• Ukrainische Geschichte Interpretations- und Erklärungsansätze, in: Osteuropa, 2022, Nr. 6–8, s. 79–102 (Co-Autorin Tetiana Portnova).
• Ukraine-Studien in Deutschland. Beobachtungen eines Historikers, in: Ukraine-Analysen, Nr. 269, 30.05.2022, s. 12–13.
• Polnisch-ukrainische Geschichtskontroversen: An Oveview, in: Die Politik der Erinnerung in Polen und der Ukraine. From Reconciliation to De-Conciliation, hrsg. von Tomasz Stryjek und Joanna Konieczna-Sałamatin, London – New York: Routledge, 2022, S. 21–35.
• Kozakevych, Bozhena: Sowjetische "Modernisierungs"-Strategien gegenüber Juden in der ukrainischen Stadt Berdychiv. In: Euxeinos, Vol. 12, No. 34/ 2022
• Віктор Петров і Софія Зерова: Роман у листах, Передмова до: Віктор Петров. Листи до Софії Зерової. Упор. Вікторія Сергієнко. Київ: Дух і Літера, 2021, с. 4–29.
• Ukrainische literarische Mythologien von Dnipro(petrovsk). Viktor Petrovs Bez gruntu und Oles` Hončars Sobor, in: Geschichtete Identitäten. (Post-)Imperiales Erzählen und Identitätsbildung im östlichen Europa. Hg. Thomas Grob, Anna Hodel, Jan Miluška. Wien – Köln – Weimar: Böhlau, 2021, s. 253–277. (Co-Autorin Tetiana Portnova).
• Kozakevych, Bozhena "Leerräume der Geschichte: The Soviet Policy of (Not) Remembering the Holocaust" für die Website "Understanding Ukraine", 28. September 2021.
• Дніпропетровський текст Віктора Петрова, in: Віктор Петров: мапування творчости письменника / Ред. Катажина Ґлінянович, Павло Крупа, Йоанна Маєвська. Краків: Universitas, 2020, c. 153–164.
• Wessen Sprache sprechen wir? Some Reflections on the Master Narrative of Ukrainian History Writing, in: Ab Imperio, 2020, № 4, S. 88–129. (Co-Autoren Tetiana Portnova, Serhii Savchenko, Viktoriia Serhiienko).
• How History Writing Became ‘Official’: Soviet Ukrainian Historiography Reconsidered, in: Official History in Eastern Europe. Ed. by Korine Amacher, Andrii Portnov, Viktoriia Serhiienko. Osnabrück: Fibre, 2020, S. 39–64.
• Der Holodomor als Genozid. Historiographische und juristische Diskussionen, in: Osteuropa, 2020, Nr. 1–2, s. 31–50.
• Mark von Hagen und die Ukrainistik, in: Ab Imperio, 2019, no. 3, pp. 243–250.
• Микола Ковальський та його школа у Дніпропетровському університеті 1970–1980-х років: сторінки історії української радянської історіографії, in: Наукові записки Українського Католицького Університету. Львів, 2019. Ч. XIII. Серія: Історія. Ч. 3. С. 117–146 (Mitautorin Tetiana Portnova).
• Neither Admiration, Nor Fear: Stereotypes About Ukraine in Germany, in: Ukraine in Histories and Stories. Essays von ukrainischen Intellektuellen, Hrsg. von Volodymyr Yermolenko. Kyiv: Internews Ukraine, Ukraine World, 2019, S. 275–287.
• «Без почвы» Виктора Петрова и «Собор» Олеся Гончара: две истории украинской литературы ХХ века, in: Неприкосновенный запас, 2019, № 2 (124), С. 116–133 (Co-Autorin Tetiana Portnova).
• Sowjetisch-ukrainische Historiographie in Breschnews geschlossener Stadt: Mykola/Nikolai Kovalsky and His “School” at the Dnipropetrovsk University, in: Ab Imperio, 2017, no. 4, pp. 265–291. (Co-Autorin Tetiana Portnova).
• “De-Communization” and Legislating History in Post-Maidan Ukraine, in: Aspen Review. 2017, no. 4, pp. 66–71.
• The Holocaust in the Public Discourse of Post-Soviet Ukraine, in: War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus. Ed. by Julie Fedor, Markku Kangaspuro, Jussi Lassila, Tatiana Zhurzhenko. London: Palgrave Macmillan Memory Studies, 2017, S. 347–370.
• Wer jetzt allein ist, wird es lange bleiben? Die Ukraine und Europa, in: Transit. Europäische Revue, 2017, no. 50, s. 206–215.
• Die ukrainische Revolution 1917–1919 und die Erinnerung daran, in: Religion und Gesselschaft in Ost und West. 2017, no. 4–5, s. 13–15.
• Jak Rosja poznawała “swoich”. Obrazy ziem “nowo nabytych” wskutek rozbiorów Rzeczypospolitej w świadomości społecznej i polityce władz Cesarstwa Rosyjskiego (koniec XVIII – początek XIX wieku), in: O ziemię naszą, nie waszą. Ideowe aspekty procesów narodowotwórczych w Europie Środkowej i Wschodniej, Red. Łukasz Adamski. Warszawa: Centrum Polsko-Rosyjskiego Dialogu i Porozumienia, 2017, s. 153–182.
• Ausschluss aus dem eigenen Land. Der «Donbass» im Blick ukrainischer Intellektueller, in: Osteuropa, 2016, Nr. 6–7, s. 171–184.
• Украйна, комунизмът и «декомунизацията»: Скици върху постсъветските политики на памета, in: Критика и хуманизьм: Списание за хуманитарии и социалии изследования, 2016, кн. 45, no. 1, с. 149–170.
• Der “Große Vaterländische Krieg” in der Erinnerungspolitik in Belarus, Moldawien und der Ukraine, in: Politische Bildung und Demokratisierung in den Ländern der Östlichen Partnerschaft, hrsg. von Dieter Segert. Bonn: Bundeszentrale für politische Bildung, 2016, S. 179–197.
• Das “Kaiserliche” und das “Kosakische” in der Semiotik von Jekaterinoslaw-Dnipropetrowsk: Die Kontroversen um den Gründungsmythos, in: Urban Semiotics: Die Stadt als kulturgeschichtliches Phänomen, hrsg. von Igor Pilshchikov. Tallinn: TLU Press, 2015, S. 223–250 (Co-Autorin Tetiana Portnova).
• Post-Maidan Europe and the New Ukrainian Studies, in: Slavic Review, Winter 2015, vol. 74, no. 4, pp. 723–731.
• “Dekommunisierung”: Die neuen Geschichtsgesetze der Ukraine, in: Religion und Gesselschaft in Ost und West, 2015, Nr. 8, s. 17–19.
• Das neue Herz der Ukraine? Dnipropetrovs`k nach dem Euromajdan, in: Osteuropa, 2015, no. 4, s. 173–185.
• Ukraine ohne Donbass? Der galizische Reduktionismus und seine Wurzeln, in: Gefährdete Nachbarschaften – Ukraine, Russland, Europäische Union. Hg. Katharina Raabe. Valerio, 2015, Bd. 17. Göttingen: Wallstein, 2015, s. 68–79.
• Soviétisation et désovietiésation de l`histoire en Ukraine. Aspects institutionnels et méthodologiques, in: Revue d`études comparatives Est-Ouest (RECEO), 2014, vol. 45, no. 2, p. 95–127.
• Майдан и после Майдана, in: Ab Imperio, 2014, no. 3, с. 209–217.
• Postsowjetische Hybridität und ‘Eurorevolution’, in: Aus Politik und Zeitgeschichte, 17. November 2014, no. 47–48, s. 3–8.
• Столица застоя? Брежневский миф Днепропетровска, in: Неприкосновенный запас, 2014, no. 5, с. 71–87 (Co-Autorin Tetiana Portnova).
• Polityki pamięci na postsowieckiej Ukrainie (1991–2011), in: Dialog kultur pamięci w regionie ULB, Red. Alvydas Nikžentaitis i Michał Kopczyński. Warszawa: Muzeum Historii Polski, 2014, s. 179–201.
• Die ukrainische ‘Eurorevolution’. Dynamics and Meaning, in: Die Ukraine nach dem Euromaidan: Challenges and Hopes. Ed. by Viktor Stepanenko, Yaroslav Bylynskyi. Bern: Peter Lang, 2014, S. 59–72 (Co-Autorin Tetiana Portnova).
• Krieg und Frieden. Die “Euro-Revolution” in der Ukraine, in: Osteuropa, 2014, Nr. 1, s. 7–24.
• Die Herkunft der Rus` in der russischen, ukrainischen und sowjetischen Historiografie. Variationen des Panslavismus am Beispiel der Theorien von Volodymyr Parchomenko, in: Post-Panslavismus. Slavizität, Slavische Idee und Antislavismus im 20. Und 21. Jahrhundert, Hrsg. Agnieszka Gąsior, Lars Karl, Stefan Troebst. Göttingen: Wallstein, 2014, s. 306–332.
• Historiografia ukraińska. Doświadczenia sowietyzacji, in: Pamięć i sprawiedliwość, 2014, no. 1, s. 401–429.
• Учебник истории по госзаказу, in: Ab Imperio, 2013, no. 3, с. 388–396.
• Die ukrainische postsowjetische Historiographie im internationalen und nationalen Kontext: Kommentar zum Beitrag von Irina Savel’eva, in: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 2013, no. 3, s. 379–385.
• Memory Wars in Post-Soviet Ukraine (1991–2010), in: Memory and Theory in Eastern Europe, Hrsg. von Uilleam Blacker, Alexander Etkind, Julie Fedor. New York – Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2013, S. 233–254.
• La mémoire de la Seconde Guerre mondiale en Ukraine: quelques réflexions sur le pluralisme postsoviétique, in: Histoire et mémoire dans l`espace postsoviétique. Le passé qui encombre, Eds. Korine Amacher, Wladimir Berelowitch, Université de Genève, 2013, S. 129–142.
• Atminties politikos posovietinėje Ukrainoje (1991–2011), in: Atminties daugia-sluoksniš-kumas. Miestas valstybė regionas, Sub. Alvydas Nikžentaitis. Vilnius: Leidykla, 2013, s. 489–516.
• Wołyń 1943: asymetria pamięci, in: Pamięć.pl, 2013, Nr. 6, s. 34–36.
• Ukraińskie interpretacje rzezi wołyńskiej, in: Więź, 2013, Nr. 2, s. 158–166.
• “Unsere Leute” Identifizieren. Die ‘ukrainischen Territorien’, 1772-1831, in: Die Teilungen Polen-Litauens. Inklusions- und Exklusionsmechanismen – Traditionsbildung – Vergleichsebenen, Hrsg. Hans-Jürgen Bömelburg, Andreas Gestrich, Helga Schnabel-Schüle. Osnabrück: Fibre, 2013, s. 201–243.
• Истории для домашнего употребления, in: Ab Imperio, 2012, no. 3, c. 309–338.
• Die “jüdische Hauptstadt der Ukraine”. Erinnerung und Gegenwart in Dnipropetrovs`k, in: Osteuropa, 2012, Nr. 10, s. 25–40 (mit Tetiana Portnova).
• Pamięć o drugiej wojnie światowej i jej odmiany we współczesnej Ukrainie, in: Pamięć i sprawiedliwość. Pismo Instytutu Pamięci Narodowej, 2012, Nr. 1 (19), s. 467–476.
• Ukrajnské obrazy první Rzeczpospolité, in: Jagellonské dĕdictví. Kapitoly z dějin středovýchodní Evropy. Ed. Maciej Ruczaj. Praha: Centrum pro Studium Demokracie a Kultury, 2012, s. 185–196.
• Terra hostica: la Russe dans les manuels scolaries d`historie ukrainiens, in: Anatoli. Dossier Représentations du monde dans l`espace postsoviétique. Paris: CNRS. 2011, no. 2, p. 39–62.
• Між становим, конфесійним та етнічним підходами: Вибір стратегії політики Російської імперії щодо Правобережної України на початку ХІХ ст., in: Вісник Дніпропетровського університету. 2011. Серія Історія та археологія. Вип. 19. № 1, c. 25–29.
• Postsowjetische Ukraine und Weißrussland im Umgang mit “Der Große Vaterländische Krieg”, in: 20 Jahre nach dem Zusammenbruch des Kommunismus. Erwartungen, Errungenschaften und Enttäuschungen des Jahres 1989, Hrsg. von Nicolas Hayoz, Leszek Jesień, Daniela Koleva. Bern: Peter Lang, 2011, S. 369–381.
• Zwei Historiker in einem Lwiw, in: Neues Osteuropa, 2011, Nr. 1, S. 147–151.
• Украинские образы Второй мировой войны, in: Вестник общественного мнения, 2011, no. 2, с. 86–92.
• Die ukrainische Nationsbildung in der postsowjetischen Historiographie: Einige Beobachtungen, in: Die Ukraine. Prozesse der Nationsbildung / Hg. Andreas Kappeler. Köln – Weimar – Wien: Böhlau Verlag, 2011, s. 29–36.
• Die “Grose Vaterländische Krieg” in den Erinnerungskulturen von Belarus, Moldawien und der Ukraine. Versuch eines Vergleichs, in: Erinnern an den Zweiten Weltkrieg. Mahnmale und Museen in Mittel- und Osteuropa, Hg. von Stefan Troebst und Johanna Wolf, Leipziger Universitätsverlag, 2011, s. 227–241.
• Postsowjetische Ukraine im Umgang mit ihrer kontroversen Vergangenheit, in: Zeitschrift für moderne europäische Geschichte, 2010, Bd. 8, Nr. 2, S. 152–155.
• «Как узнать своих?» Образы «новоприобретенных» вследствие разделов Речи Посполитой земель в русском общетвенном сознании и имперской политике (конец XVIII – начало ХІХ веков), in: Ofiary imperium. Imperia jako ofiary. 44 spojrzenia / Red. Andrzej Nowak. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, Instytut historii PAN, 2010, s. 64–83.
• Der Preis des Sieges. Der Krieg und die Konkurenz der Veteranen in der Ukraine, in: Osteuropa, 2010, no. 5, s. 27–41 (Co-Autorin Tetiana Portnova).
• Historische Vermächtnisse und Geschichtspolitik in der Ukraine. Introductory Remarks, in: Landmark 1989. Die mittel- und osteuropäischen Gesellschaften zwanzig Jahre nach dem Systemwechsel / Hrsg. von Heinrich Best, Agnieszka Wenninger. Berlin: Lit, 2010, S. 54–59.
• «Західні» категорії в українській пострадянській історіографії: мовні зміни в епоху перекладів, in: Україна Модерна, 2010, no. 5 (16), с. 153–182.
• «Батьківщина-мати» vs Степан Бандера: екскурсія вибраними пам’ятниками Другої світової війни, in: Соціологія міста: Навчальний посібник, За ред. О. Міхеєвої. Донецьк: Ноулідж, 2010, с. 305–316.
• «Велика Вітчизняна війна» в політиках пам’яті Білорусі, Молдови та України: кілька порівняльних спостережень, in: Україна Модерна, 2009, Т. 4 (15), с. 206–218.
• Галицько-Волинська держава в дослідженнях істориків української еміграції у міжвоєнній Польщі, in: Княжа доба: Історія і культура. Львів, 2008. Вип. 2. с. 137–141.
• Történelemírás ukrán módra. Megjegyzések a hétköznapi valóság történeti alapú átrendezéséhez, in: UKRAJNA SZÍNEVÁLTOZÁSA 1991–2008: Politikai, gazdasági, kulturális és nemzetiségi attitűdök. Szerkesztette Csilla Fedinec és ViktÓria Szereda. Pozsony: Kalligram Kiadó, 2009, s. 11–49.
• Pluralität der Erinnerung Denkmäler und Geschichtspolitik in der Ukraine, in: Osteuropa, 2008, Nr. 6, s. 197–210.
• Концепції геноциду та етнічних чисток: західні наукові дискусії та місце в них українських сюжетів, in: Україна Модерна, 2008, Т. 13 (2), с. 82–114.
• Час відкритих можливостей: польські мемуаристи першої третини ХІХ ст. про населення включення до Російської імперії областей колишньої Речі Посполитої, in: Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 15. Львів, 2006–2007, с. 438–446.
• Упражнения с историей по-украински (Заметки об исторических сюжетах общественно-политических дебатов в постсоветской Украине), in: Ab Imperio, 2007, no. 3, с. 93–138.
• Вісті з хорошої імперії, in: Критика, 2007, Nr. 9, с. 10–15.
• Изобретая Речь Посполитую, in: Ab Imperio, 2007, Nr. 1, с. 46–62.
• Население западных окраин Росссийской империи в польских мемуарах первой трети XIX века, in: Славяноведение, 2006, no. 5, с. 60–67.
• Студіум православного богослов’я Варшавського університету (1925–1939), in: Український археографічний щорічник, 2006, Вип. 10/11, с. 386–397.
• Селянство Правобережної України між польською шляхтою і Російською імперією (кінець XVIII – перша третина XIX ст.), in: Наддніпрянська Україна: Історичні процеси, події, постаті, Дніпропетровськ, 2006, Вип. 4, с. 156–161.
• Между польским помещиком и Росссийской империей: крестьянство Правобережной Украины конца XVIII – первой трети XIX в., in: Ucrainica Petropolitana, Санкт-Петербург, 2006, Nr. 1, с. 56–60.
• Языковой фактор на белорусских и украинских землях, присоединенных к Российской империи вследствие разделов Речи Посполитой (до середины XIX в.), in: Acta Albaruthenica, Rossica, Polonica.VII міжн.навук.канф. Беларуска-руска-польскае супастаўляльнае мовазнаўстваб літаратуразнаўства, культуралогія. Віцебск, 2006, с. 88–90.
• Центральная Европа: история концепта и его применения, in: Вопросы истории и политики/Научные труды Института бизнеса и политики. Москва, 2006. no. 2, c. 117–131.
• Правобережна Україна у складі Російської імперії в документах Комітету міністрів (початок ХІХ ст.), in: Вісник Дніпропетровського університету, Серія Історія та археологія, 2005, no. 5, с. 164–167.
• Революції 1989 року в Центральній Європі: Пошуки інтерпретацій, Гуманітарний журнал, 2005, no. 25– 26, с. 82–87.
• Darstellung der Vergangenheit: Kommentare zu Geschichtslehrbüchern in Belarus, Russland und der Ukraine, in: Die Re-Integration der Ukraine in Europa: Eine historische, historiographische und politisch dringende Frage, hrsg. von Giovanna Brogi Bercoff und Giulia Lami, Mailand, Edizioni dell`Orso, 2005, S. 325–335.
• Януш Радзейовський: портрет історика на тлі епохи, in: Україна Модерна, 2005, no. 9, с. 367–377.
• Джерела Головного архіву нових актів м. Варшави до історії наукової діяльності української еміграції в Польщі (1919–1939), in: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ювілейний зб. на пошану Миколи Ільницького, Львів, 2004, Т. 12, с. 672–675.
• Культурне життя української еміграції в міжвоєнній Польщі (1921–1939) в освітленні польської історіографії, in: Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії України, Дніпропетровськ, 2004, с. 114–119.
• Дніпропетровські історики 1920-1930-х років та радянська влада, in: Молода нація, 2004, no. 3, с. 31–51.
• Terra hostica. Образ России в украинских школьных учебниках истории после 1991 года, in: Неприкосновенный запас, 2004, no. 4 (36), с. 86–91.
• В’ячеслав Заїкин: історик із багатьма обличчями, in: Збірник Харківського історико-філологічного товариства, 2004, Т. 10, с. 89–112.
• Польська політика і українська еміграція у 1921-1939 рр. (Огляд польської історіографії), in: Молода нація, 2002, no. 3, с. 259–269.
• Ленін і більшовизм в українській політичній думці першої половини ХХ ст., in: Молода нація, 2002, Nr. 2, с. 75–114.
• Русь і Степ у дослідженнях Володимира Пархоменка, in: Дніпропетровський історико-археографічний збірник, 2001, Вип. 2, с. 243–254.
• Катеринославський трикутник, in: Київська старовина, 2001, Nr. 1, с. 166–169.
• Бібліографія наукової спадщини Володимира Пархоменка, in: Записки Наукового Товариства ім. Шевченка, Т. CCXL, Праці Комісії спеціальних історичних дисциплін, Львів, 2000, с. 664–673.
• Саветызація гістарычнай навукі ў Украіне і Беларусі (некаторыя канцєптуальныя меркавані), in: Беларускі Гістарычны Агляд, 2000, Т. 7, Сш. 2, с. 476–488.
• Олександр Оглоблин (1899–1992) і Володимир Пархоменко (1880–1942), in: Наукові записки Острозької Академії. Історичні науки, 2000, no. 1, с. 275–279.
• Очима сусіда: сучасні російські підручники з історії про Україну, in: Сучасність, 2000, Nr. 10, с. 154–156.
• Українська радянська історіографія: до постановки проблеми, in: Сучасність, 2000, Nr. 6, с. 112–116.
• Ленін і більшовизм в українській політичній думці першої половини ХХ столітття, in: Сучасність, 2000, Nr. 1, с. 68–78.
• Этнічныя пытанні гісторыі ВКЛ у сінтэзах і падручніках па гісторыі Украіны, in: Беларускі Гістарычны Агляд, 1999, Т. 6, Сш. 1–2, с. 73–80.
• Хозарська теорія походження Русі, in: Історія очима молодих дослідників. Міжнародна студентська наукова конференція. Зб. наукових праць, Донецьк, 1999, Т. 1, с. 31–34.
• Володимир Пархоменко і Михайло Грушевський: до питання стосунків двох вчених, in: Гуманітарний Журнал, 1999, no. 2, с. 111–114.
• До питання про місце В.О. Пархоменка в українському та світовому історіографічному процесі, in: Осягнення історії. Зб. наук. праць на пошану проф. М.П. Ковальського з нагоди його 70-річчя, Острог – Нью-Йорк, 1999, с. 437–442.
• До питання національної приналежності та самосвідомости історичних діячів української минувщини, in: Сучасність, 1999, Nr. 2, с. 81–85.
• Беларусь і беларусы ва ўкраінскіх падручніках па гісторыі, in: Беларускі Гістарычны Агляд, 1998, Т. 5, Сш. 2, с. 434–447.
• До питання про образ Криму та кримських татар у творах західноєвропейських авторів XV–XVIII ст., in: Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник, 1998, no. 1, с. 88–91.
• Традиції та перспективи вивчення української геральдики, in: Шоста наукова геральдична конференція, Львів, 1997, с. 74–75. 

Rezensionen

• Neuer Blick auf Osteuropa (Martin Schulze Wessel, Der Fluch des Imperiums. München, 2023), in: Süddeutsche Zeitung. 20. Mai 2023, s. 20.
• Bozhena Kozakevych: Rezension von: Hausmann, Guido; Sklokina, Iryna (eds.): Der politische Totenkult in der Ukraine. Traditionen und Dimensionen vom Ersten Weltkrieg bis heute. Göttingen 2021, ISBN 978-3-8471-1383-6,, In: H-Soz-Kult, 27.02.2023, www.hsozkult.de/publicationreview/id/reb-128161
• [Rezension:] Trevor Erlacher, Ukrainischer Nationalismus im Zeitalter der Extreme. Intellektuelle Biographie von Dmytro Dontsov. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2021, https://www.hsozkult.de/publicationreview/id/reb-98032 (02.11.2021).
• [Rezension:] Stephen Velychenko, Propaganda in Revolutionary Ukraine: Leaflets, Pamphlets, and Cartoons, 1917–1922. Toronto: University of Toronto Press, 2019, in: Slavic Review, Winter 2020, vol. 79, no. 4, pp. 847–849.
• Как услышать Герасима? О феномене «плебейской модерности» в Российской империи и СССР (Ilya Gerasimov, Plebejische Moderne. Social Practices, Illegality, and the Urban Poor in Russia, 1905–1917. Rochester: University of Rochester Press, 2018), in: Неприкосновенный запас, 2019, no. 5, c. 223–225.
• [Rezension:] Serhy Yekelchyk, The Conflict in Ukraine: What Everyone Needs to Know, Oxford 2015, in: Slavic Review, Spring 2017, vol. 76, no.1, pp. 16–17.
• [Rezension:] Julie Fedor, Russia and the Cult of State Security. The Chekist Tradition from Lenin to Putin. London – New York: Routledge, 2011, in: Неприкосновенный запас, 2012, Nr. 1, с. 264–266.
• Stalinisme et nazisme, in: Le Débat, 2012, Nr. 172, S. 173–178.
• Танці з пам’яттю, in: Критика, 2012, Nr. 9–10, с. 19–21.
• Über die Bedeutung der Synthese und die Ergiebigkeit des Vergleichs (Timothy Snyder, Bloodlands: Europe between Hitler and Stalin), in: Journal of Genocidal Research, 2011, Nr. 13 (3), S. 326–332.
• Готова ли Украина к взрослению?, in: Ab Imperio, 2010, Nr. 1, с. 147–153.
• Перший український посібник з історії геноцидів (Гон М., Геноциди першої половини ХХ ст.: порівняльний аналіз. Навч. посібник. Івано-Франківськ, 2009), in: Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі, 2009, no. 2, с. 218–221.
• «Просвещенное» пособие по обустройству России, или Еще раз о взаимоотношениях интеллектуалов и власти (Наследие империй и будущее России / Под ред. А. Милера. М., 2008), in: Ab Imperio, 2009, Nr. 1, с. 387–401.
• Nowe spojrzenie na współczesną historiografię ukraińską, in: Kultura i Społeczeństwo. 2008, no. 2. s. 253–255.
• Jeszcze raz o Lwowie (Leopolis multiplex / Упор. І. Балинський, Б. Матіяш. Київ: Грані-Т, 2008), in: Nowa Europa Wschodnia, 2008, Nr. 2, s. 162–164.
• П’єр Менар би плакав (Святець Ю.А., Топка Р.В. Історіографія всесвітньої історії. Курс лекцій. Дніпропетровськ, 2007), in: Український гуманітарний огляд. 2008, no. 13, c. 145–154.
• [Rezension:] Копосов Н. Хватит убивать кошек! Критика социальных наук. Москва: НЛО, 2005, in: Україна модерна, 2006, Nr. 10, с. 209–213.
• [Rezension:] Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w., pod red. J. Maternickiego, L. Zaszkilniaka, t. 1–3, Rzeszόw 2004-2005, in: Kwartalnik Historyczny, 2006, Nr. 1, s. 162–169.
• Монографія Т. Снайдера про давню Річ Посполиту і про етнічні чистки 1943-1947 рр. (Snyder T. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569-1999, New Haven-London, 2003), in: Волинь і Холмщина 1938-1947: польсько-українське протистояння та його відлуння (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Т. 10), Львів, 2003, с. 390–396 (Mitautor Jaroslaw Isajewytsch).
• [Rezension:] Tygiel narodów. Stosunki społeczne i etniczne na dawnych ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej, 1939–1953. Pod red. K. Jasiewiecza, Warszawa-Londyn, 2002, in: Україна Модерна, 2003, Nr. 8, с. 268–278.
• [Rezension:] Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ–ХVIII ст. Київ, 1998, in: Український історичний журнал, 2003, Nr. 1, с. 130–132.
• Історія України для західного сусіди (Hrycak J. Historia Ukrainy 1772–1999, Lublin, 1999), in: Збірник Харківського історико-філологічного товариства, 2002, no. 9, с. 345–348.
• [Rezension:] Українознавство: Хрестоматія-посібник у 2-х кн. Упор. В.С. Крисаченко, Київ, 1996–1997, in: Україна Модерна, 2000, no. 4–5, с. 492–494.
• Ще раз про моделювання європейського образу України (Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХVIII ст. Київ, 1998), in: Український Гуманітарний Огляд, 2000, no. 3, с. 213–217.
• [Rezension:] Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. Дніпропетровськ, 1996, in: Записки Наукового Товариства ім. Шевченка, Т. CCXXXVIII, Праці Історично-філософської секції, с. 604–606.
• [Rezension:] Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х рр. Київ, 1996, in: Український історичний журнал, 1999, no. 3, с. 151–152.
• Історія, яка спонукає мислити (Яковенко Н. Нарис історії України, Київ, 1997), in: Сучасність, 1998, Nr. 9, с. 153–155.
• Феномен Римаренка (Римаренко Ю. Національний розвиток України, Київ, 1996), in: Сучасність, 1997, Nr. 11, с. 158–160.

PRISMA UKRAЇNA – Research Network Eastern Europe
https://www.prisma-ukraina.de/home.html

Das Forschungskolleg “Europäische Zeiten” (EUTIMS)

Das Forschungskolleg “Europäische Zeiten” (EUTIM) – ein gemeinsames Projekt der Europa-Universität Viadrina, der Universität Potsdam und des Forum Transregionale Studien Berlin – wirft einen Blick auf Narrative von Zeit und Raum an den Rändern Europas. Ausgehend von den Erfahrungen in den Gesellschaften Mittel- und Osteuropas werden Konzepte von Alt-Neu, Ost-West mit ihren zeitlichen Entgrenzungen und Verortungen analysiert und auf Dynamiken der De-Europäisierung und Europäisierung hin untersucht. Prof. Dr. Portnov leitet das Teilprojekt 1: “Kulturhistorische Studien”.

>

https://european-times.eu/en/project/

 

Abgeschlossene Forschungsprojekte2019–2020 Kleine Fächer – Große Potenziale. Osteuropastudien in Potsdam und Frankfurt (Oder)

Gefördert durch das Bundesministerium für Bildung.

Mit Prof. Annette Werberger, Prof. Susanne Strätling, Prof. Alexander Wöll und Prof. Magdalena Marszałek.

https://www.uni-potsdam.de/de/osteuropastudien-in-brandenburg/

 

2017–2019 Modernisierung der Identität? Herausforderungen von ‘Europäisierung’, Nationalismus und Post-Sowjetismus für Erinnerungskulturen

Unter der Leitung von Prof. Alvydas Nikžentaitis (Institut für Geschichte an der Litauischen Akademie der Wissenschaften).

Unterstützt durch den Forschungsrat Litauens.

 

2016–2018 Divided Memories, Shared Memories, Ukraine / Russland / Polen (20. – 21. Jahrhundert): An Entangled History

Unter der Leitung von Prof. Korine Amacher (Universität Genf).

Unterstützt durch den Schweizerischen Nationalfonds.

 

2013–2014 Vergessene Kriegsopfer

Koordiniert von Andrii Portnov und Volodymyr Masliychuk.

Unterstützt von der Stiftung EVZ („Erinnerung – Verantwortung – Zukunft“).

http://historians.in.ua/index.php/en/zabuti-zertvy-viyny

 

2012–2015 Dialoge der Erinnerung: Polen, Russland, Litauen, Ukraine

Unter der Leitung von Prof. Alvydas Nikžentaitis (Litauische Akademie der Wissenschaften). Unterstützt von der Bronisław-Geremek-Stiftung (Polen) und dem Jerzy-Giedroyc-Forum (Litauen). Die Materialien der Diskussionen wurden in litauischer Sprache veröffentlicht: Alvydas Nikžentaitis (Hrsg.), Atminties daugia-sluoksniš-kumas. Miestas valstybė regionas (Vilnius, 2013) und Polnisch: Nikžentaitis, Michał Kopczyński (Hrsg.), Dialog kultur pamięci w regionie ULB (Warszawa, 2014).

 

2010–2012 Institutionen der Geschichtswissenschaften im postsowjetischen Belarus und der Ukraine

Koordiniert von Andrii Portnov und Volodymyr Masliychuk.

Unterstützt von der Carnegie Corporation.

http://historians.in.ua/index.php/en/institutsiji-istorichnoji-nauki-v-ukrajini

 

2008–2010 Why Do We Speak Like That? Kulturtransfer durch Übersetzung im postsowjetischen Bulgarien, Serbien und der Ukraine

Geleitet von Volodymyr Yermolenko.

Unterstützt von der Next Page Foundation (Bulgarien).

Die ukrainische Publikation (einschließlich des Artikels von A. Portnov) erschien als Sonderausgabe der “Ukraїna Moderna” – vol. 5 (16). Perekladajuchy kulturu / Kul`tyvujuchy pereklad (Кyiv, 2010).

 

2004–2006. Die Teilungen von Polen und Litauen. Erfahrungen und Traditionsbildung

Unter der Leitung von Prof. Helga Schnabel-Schule (Trier), Prof. Andreas Gestrich (Trier) und Prof. Klaus Ziemer (Deutsches Historisches Institut Warschau).

Gefördert von der VolkswagenStiftung.

Projektergebnisse wurden in einem Buch veröffentlicht: Hans-Jürgen Bömelburg, Andreas Gestrich, Helga Schnabel-Schüle (eds), Teilungen Polen-Litauens. Inklusions- und Exklusionsmechanismen – Traditionsbildung – Vergleichsebenen (Osnabrück, 2013).